Органи чуття: функції та рецептори

Органи чуття людини: функції та рецептори представляють собою спеціалізовану периферичну анатомо-фізіологічну систему, яка забезпечує отримання та первинний аналіз інформації з навколишнього середовища, а також від інших органів самого організму, завдяки своїм рецепторам. Вони виконують збору даних як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища організму.

Людина сприймає інформацію через п’ять основних органів чуття:

• 👁️ Очі (зір)
• 👂 Вуха (слух)
• 👅 Язик (смак)
• 👃 Ніс (нюх)
• ✋ Шкіра (дотик, відчуття болю, температури)

Проте, багато вчених вважають, що Органи чуття людини: функції та рецептори у людини існує вісім або навіть більше видів чуттів, оскільки до вже відомих можна додати сприйняття руху, почуття рівноваги та відчуття температури. Крім того, у багатьох внутрішніх органах нашого тіла також присутні рецептори, які, наприклад, здатні контролювати відчуття спраги.

🔍Який з органів чуття є найважливішим?

Безсумнівно, це око. Через нього надходить приблизно 70% інформації. Око складається з кришталика, який виконує функцію біологічної лінзи, що фокусується на світлі. Кришталик оточений м’язами, здатними змінювати його кривизну, що забезпечує гостроту зору. Зіниця, яка є отвором у райдужній оболонці ока, регулює потрапляння світла, розширюючись або звужуючись. На сітківці ока світло перетворюється на нервові імпульси, які передаються до головного мозку, що дозволяє нам бачити. Як і будь-яка лінза, кришталик перевертає зображення, а обробка та переворот картинки відбуваються в нашому мозку.

Чому наші очі не висихають?

Це відбувається завдяки слізній рідині, яка виробляється залозою, розташованою в очній ямці. Коли рогівці ока загрожує пересихання, до відповідного відділу головного мозку надходить сигнал, що активує рефлекс: верхня повіка швидко опускається. У цей момент на рогівці розподіляється невелика кількість слізної рідини, яка зволожує її.

Чому сльози мають солоний смак?

Солі присутні у всіх біологічних рідинах організму, таких як кров, слина та піт. Вміст солі в цих рідинах є приблизно однаковим. Крім того, слізна рідина містить білки та фермент лізоцим, які виконують захисну функцію для очей, запобігаючи інфекціям.

Чому після сну іноді виникає відчуття «піску» в очах?

Те, що ми вранці очищаємо з куточків очей, насправді не є піском, а засохлою слізною рідиною. Її склад включає не лише воду, а й солі, білки та жири. Коли очі закриті, слізна рідина не виділяється, що може призводити до утворення невеликих жовтих часточок. Жири та білки, змішані з невеликою кількістю солей, є причиною появи цього «сонного піску».

Чому іноді у нас виникають іскри в очах?

Чутливі клітини зорової системи реагують переважно на потік світла, проте їх також можуть збуджувати інші подразники, якщо вони є достатньо інтенсивними. Удар по голові або в око може викликати надмірну реакцію чутливих клітин. Оскільки ці клітини здатні лише передавати сигнали до головного мозку у вигляді світлового подразника, виникає більше оптичних явищ, ніж зазвичай. Саме в цей момент у нас можуть з’являтися іскри в очах.

Чи завдає шкоди очам читання в умовах поганого освітлення?

Коли ми читаємо в умовах вечірніх сутінків, наші очі змушені напружуватися для розпізнавання літер. Це може призвести до виникнення головного болю. Науковці досі не мають однозначної відповіді на питання, чи може читання взагалі спричинити короткозорість (міопію), що є порушенням зору, при якому спостерігається спотворення різкості зображення на відстані, тоді як близько розташовані об’єкти видно чітко. Проте, ймовірно, що недостатнє освітлення підвищує цю ймовірність. Тому рекомендується читати при належному освітленні.

Чи спостерігають особи, які не розрізняють кольорів, все в чорно-білому спектрі?

Так, це вірно. На щастя, лише невелика кількість людей дійсно страждає від дальтонізму, що є порушенням здатності розрізняти кольори. Приблизно 30 000 осіб мають кольорову сліпоту. Оскільки колбочки сітківки, відповідальні за сприйняття кольорів, не функціонують належним чином, ці особи сприймають навколишній світ у чорно-білому кольорі. Деякі з них стверджують, що є дальтоніками, проте, зазвичай, вони не можуть ідентифікувати конкретний колір. Найчастіше вони плутають червоний і зелений кольори. Особи з таким порушенням не можуть виконувати певні професії, наприклад, працювати пожежниками або водіями.

Що таке контактні лінзи?

Контактні лінзи є спеціалізованими пристроями для корекції зору, для яких і було розроблено цю технологію. Вперше ідею використання контактної корекції запропонував Леонардо да Вінчі у 1508 році. В архіві його праць зберігається малюнок ока, що містить ванну з водою, яка є прообразом сучасних контактних лінз. Впровадження лінз у медичну практику здійснив німецький винахідник Август Мюллер. Сьогодні існують також декоративні лінзи, які використовуються для зміни кольору очей і навіть форми зіниці. Як корекційні, так і декоративні лінзи виготовляються з особливих матеріалів і накладаються безпосередньо на поверхню ока. Наразі близько 125 мільйонів людей у світі користуються контактними лінзами. Метод корекції зору за допомогою контактних лінз називається контактною корекцією зору.

Цікаві аспекти слуху

Ми часто не усвідомлюємо, наскільки певні звуки можуть приносити нам радість. Коли ми танцюємо під улюблену музику, слухаємо шум прибою або чуємо голоси близьких людей, це спонтанно викликає у нас усмішку. Ми сприймаємо слух як належне, проте це складно влаштована система, яку необхідно берегти.

Наші вуха, подібно до носа, продовжують рости протягом усього життя, причому ліве вухо може відрізнятися від правого за зовнішньою та внутрішньою будовою.

У жінок сприйняття звуку є більш чутливим, ніж у чоловіків, тоді як чоловіки краще визначають локалізацію та напрямок звуку.

Людське вухо здатне сприймати звуки не всіх частот. Сигнали, що розташовані нижче слухового діапазону, називаються інфразвуковими, а ті, що вище – ультразвуковими.

У однієї й тієї ж особи кожне вухо може сприймати звуки по-різному. При сприйнятті звукової інформації праве вухо передає інформацію в ліву півкулю мозку, і навпаки.

Людські вуха також виконують функцію виведення зайвого тепла з організму в навколишнє середовище. У зв’язку з цим, у жителів різних кліматичних зон розміри вух можуть відрізнятися (у мешканців півдня вони, як правило, більші).

Абсолютний слух визначається сприйняттям інформації мозковими центрами, а не станом вух. Незалежно від гостроти слуху, людина здатна розрізняти кілька звуків одночасно.

Людина усвідомлює звук через 35-175 мілісекунд після того, як він досягає вуха. При цьому, ще близько 180-500 мілісекунд необхідно для того, щоб “налаштуватися” на оптимальне сприйняття звуку.

По обидва боки вух розташовані спеціальні канали, які допомагають нам підтримувати рівновагу та орієнтуватися в просторі.

У підлітків здатність сприймати сигнали високих частот є кращою, ніж у дорослих та літніх людей.

Ми сприймаємо свій голос через шари повітря та води, тому наше сприйняття його відрізняється від того, що чують оточуючі. У них звук звучить чистіше.

Коли ми прикладаємо раковину до вуха і чуємо звук прибою, насправді це шум крові, що циркулює по венах.

Традиція носити сережки походить від моряків, які бажали бути красиво похованими після смерті.

Причини виникнення глухоти

Глухота може виникати внаслідок впливу звуків певної гучності, які викликають потужний імпульс у волоскових клітинах, розташованих у внутрішньому вусі. Ці клітини втрачають здатність адекватно сприймати звуки. У більшості випадків їхня функція відновлюється з часом. Проте, тривале перебування під впливом гучних звуків може призвести до незворотних змін. У такому випадку волоскові клітини втрачають здатність перетворювати звукові сигнали на нервові імпульси, які передаються слуховому нерву, а той, у свою чергу, – головному мозку.

Тинітус

Відчуття дзвону, свисту, дзижчання або гудіння у вухах називається тинітусом. Це не є окремим захворюванням, а виступає симптомом, що може мати кілька причин, таких як запалення, алергія або наявність вушної сірки. У деяких випадках шум може бути настільки інтенсивним, що викликає безсоння. Будь-яке відчуття шуму у вусі, що триває більше одного дня, є підставою для консультації з лікарем.

Чому деякі люди можуть рухати вухами?

Іноді можна спостерігати, як деякі тварини, такі як коти та лисиці, рухають вухами, стоячи на місці. Цей рух вушних раковин у різних напрямках дозволяє їм уловлювати слабкі звуки, що допомагає в полюванні або уникненні небезпеки. Існує припущення, що предки людей також мали здатність рухати вухами, оскільки це могло сприяти їхньому виживанню під час втечі від хижаків або в процесі полювання. У деяких людей ця здатність збереглася до сьогодні.

Органи чуття людини: функції та рецептори – наш ніс

Ніс виконує не лише функцію сприйняття запахів, але й має важливі завдання. Це: підігрівання, зволоження та очищення повітря, яке ми вдихаємо, перед його потраплянням у легені. Внутрішня частина носа вкрита слизовою оболонкою, яка містить мікроскопічні війки, що постійно рухаються у напрямку від глотки до ніздрів, здійснюючи від 450 до 900 рухів на хвилину. Ці війки, що складаються з миготливого епітелію, захоплюють пил, бруд та бактерії, виштовхуючи їх назовні. Таким чином, у передній частині носа накопичуються частинки, які ми видаляємо за допомогою носового хустки або пальця. Клейкі виділення з носа є сумішшю носового слизу та забруднень.

Як ми сприймаємо запахи?

Запахи формуються завдяки молекулам, які відокремлюються від поверхні предметів і розповсюджуються в повітрі. Під час вдихання ці молекули потрапляють на рецептори нюху, яких налічується близько 3 мільйонів. Кожен рецептор спеціалізується на певній ароматичній речовині. Коли молекула запаху контактує з рецептором, у клітині виникає нервовий імпульс, який передається до мозку. Людина здатна розрізняти до 10 000 різних запахів.

Чому нам потрібні дві ніздрі?

Потоки повітря, які ми вдихаємо через ніздрі, об’єднуються в трахеї. На перший погляд, здається, що однієї ніздрі було б достатньо. Однак науковці досі не змогли остаточно пояснити цю загадку. Існує припущення, що під час дихання ніздрі функціонують по черзі, що може дозволяти нюховим клітинам відпочивати. Проте це залишається лише гіпотезою.

Чому ми чхаємо?

Чхання є захисним рефлексом, що виникає, коли слизова оболонка носа подразнюється. Наприклад, вірусами, пилком, пилом або парами. Під час чхання повітря виштовхується з легень через трахею та ніс назовні. При цьому активізується вся мускулатура обличчя, а лицьовий нерв також бере участь у цьому процесі, відповідаючи за автоматичне заплющення очей.

Органи чуття людини: функції та рецептори – язик

Язик людини складається з поперечно-смугастої м’язової тканини та покритий слизовою оболонкою. При скороченні м’язів його форма змінюється. Язик виконує важливі функції в процесах жування, чіткого мовлення та смакового сприйняття. Особливо важливою є роль язика під час смоктання молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють сосок, фіксуючи його. М’яке піднебіння, піднімаючись, закриває зев, а язик діє як поршень, відсуваючись назад і створюючи негативний тиск разом із щелепою, яка опускається. Після цього щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, що сприяє ковтанню молока. Тому язик немовляти є відносно великим, товстим і широким, займаючи всю ротову порожнину, при цьому він малорухомий.

На поверхні язика розташовані спеціальні смакові горбочки, які відповідають за сприйняття різних смаків. Це смаки:

• солоного,
• солодкого,
• кислого,
• гіркого.

Завдяки цим горбочкам ми можемо розрізняти смаки їжі.

Кінчик язика є більш чутливим до солодкого, бічні поверхні — до кислого та солоного, а основа — до гіркого.

Язик є єдиним м’язом в організмі людини, який закріплений лише з одного боку.

Колір та зовнішній вигляд язика можуть багато розповісти про стан здоров’я людини.

Язик містить від 2 до 10 тисяч смакових рецепторів, які оновлюються приблизно кожні 14 днів і здатні розрізняти чотири основні типи смаків: солоний, кислий, солодкий і гіркий. Нещодавно було виявлено п’ятий смак, відомий як умамі, який асоціюється з білковими речовинами, такими як пармезан та м’ясо.

До 60 років більшість людей втрачають близько половини своїх смакових рецепторів, що призводить до змін у сприйнятті смаку.

Для визначення смаку язик має бути вологим. Якщо шматочок лимона помістити на сухий язик, мозок не отримає жодного сигналу про смак.

Не існує двох однакових язиків; відбиток язика кожної людини є унікальним, подібно до відбитків пальців.

У жінок спостерігається більша кількість смакових рецепторів у порівнянні з чоловіками.

Пошкодження язика заживають значно швидше, ніж ушкодження на інших частинах тіла.

Органи чуття людини та їх функції: шкіра

Зовнішнім покривом тваринного організму – є шкіра, що виконує функцію захисту тіла від різноманітних зовнішніх впливів. Вона також бере участь у процесах дихання, терморегуляції, обміну речовин та багатьох інших функціях.

Шкіра людини має багатошарову структуру. Верхній шар, відомий як епідерміс, складається з численних клітин, які оновлюються приблизно раз на чотири тижні. Старі клітини відокремлюються у вигляді дрібних лусочок. Завдяки постійній регенерації клітин, шкіра здатна зникати сліди від подряпин та інших ушкоджень. В епідермісі розташовані сальні та потові залози, які сприяють підтримці еластичності шкіри. Під епідермісом знаходиться дерма, або власне шкіра, що містить нерви, кровоносні судини та м’язові волокна. У цьому шарі також розташовані корені волосся. Під дермою знаходиться ще один шар, що складається зі сполучної та жирової тканини, який виконує роль пружної прокладки, що захищає внутрішні органи від ударів і холоду.

Які функції виконує шкіра?

Шкіра виконує безліч важливих функцій, серед яких захист є однією з найзначніших. Це можна легко продемонструвати на прикладі: після падіння тканини під садном залишаються неушкодженими. Крім того, шкіра є органом, що містить велику кількість чутливих клітин, завдяки яким ми відчуваємо тепло і холод, а також визначаємо текстуру предметів – м’яка чи тверда. Шкіра також здатна розрізняти дотики – приємні та неприємні. Окрім цього, завдяки потовим залозам, шкіра захищає організм від перегрівання.

Чому існують люди з різним кольором шкіри?

Колір шкіри успадковується від батьків. Він визначається концентрацією пігменту меланіну, що безпосередньо залежить від інтенсивності сонячного випромінювання. В Африці, де сонце світить яскраво протягом усього року, у місцевого населення в процесі еволюції сформувалася темна шкіра. Висока концентрація меланіну забезпечує захист від шкідливих сонячних променів. У північних регіонах, де сонце активно лише влітку, протягом століть сформувався світлий тип шкіри.

Чому ми засмагаємо?

Природні пігменти шкіри містить меланіни, які поглинають ультрафіолетові промені, захищаючи тканини організму. Коли людина перебуває на сонці, в шкірі виробляються меланіни, що призводить до потемніння шкіри. Однак тривале перебування на сонці може призвести до сонячного опіку. Світліша шкіра є більш чутливою до ультрафіолетового випромінювання.

Сонячні промені можуть завдати шкоди шкірі та очам. Надмірна кількість ультрафіолету призводить до запалення кон’юнктиви та сонячного опіку шкіри. Це супроводжується почервонінням, підвищеною температурою та чутливістю. Небезпека сонячного опіку полягає у зневодненні всіх структур, що може призвести до катаракти, погіршення зору, а також меланоми.

Захист від сонця:

Сніг і пісок мають здатність відбивати сонячні промені. Тому, під час катання на лижах або перебування на пляжі, вкрай важливо використовувати сонцезахисні окуляри та засоби з високим фактором захисту (не менше 30). На пляжі рекомендується носити широкий капелюх. У надзвичайно спекотні дні, з 11:00 до 15:00, доцільно залишатися в тіні. В цей період сонячні промені є особливо небезпечними.

Хто такі альбіноси?

Можливо, ви неодноразово спостерігали тварин з білою шерстю та червоними очима. Вони страждають від спадкової хвороби, відомої як альбінізм. Ця хвороба також властива людям. У осіб, які мають альбінізм, спостерігається відсутність пігменту в шкірі, волоссі та райдужній оболонці ока. Пігменти є забарвленими речовинами, що входять до складу тканин організму. Більшість альбіносів, окрім цього, стикаються з проблемами зору. Альбінізм є невиліковним, тому особи, які страждають на цю хворобу, повинні особливо ретельно захищати свою шкіру.

Чим небезпечні родимі плями?

Родимі плями (родимки) зазвичай не становлять небезпеки. Вони можуть бути вродженими або з’являтися з часом. Кількість родимих плям залежить від тривалості та частоти перебування особи на сонці. Чим більше сонця, тим більше родимих плям. Проблема полягає в тому, що під впливом сонячних променів родимки іноді змінюють колір, форму та розмір. Деякі з цих змін можуть бути злоякісними. Чим більше родимих плям, тим вищий ризик їх трансформації. Тому важливо регулярно спостерігати за родимками та проходити обстеження у дерматолога, фахівця зі шкірних хвороб.

Чому в старших людей з’являються зморшки?

Незважаючи на те, що шкіра регулярно оновлюється, з 25-річного віку вона починає старіти. Вона стає сухішою та менш еластичною. Нижній шар шкіри, що складається з жирової тканини, стає тоншим, внаслідок чого верхній шар втрачає пружність. Це призводить до появи зморшок, які з віком стають глибшими. Мімічні зморшки виникають внаслідок частого напруження окремих м’язів обличчя. Наприклад, коли людина морщить лоб або примружується. Також складки навколо очей і рота формуються, коли людина часто сміється.. Ці складки надають обличчю більшої виразності.

Чому в період статевого дозрівання часто з’являються вугрі?

У підлітків, під час дорослішання, відбувається викид великої кількості статевих гормонів. За появу вугрів відповідає гормон тестостерон та деякі інші. Тестостерон стимулює сальні залози до надмірного виробництва шкірного сала. Якщо протоки залоз закупорені, шкірне сало накопичується, створюючи сприятливе середовище для мікроорганізмів, що викликають запалення. Найчастіше вугрі вражають обличчя, шию, верхню частину грудей та спини – ділянки, де сальних залоз найбільше.

Чому від холоду ми покриваємось гусячою шкірою?

Наше тіло вкрите численними дрібними волосинами. До фолікулів цих волосин прикріплені м’язи, які відповідають за їх підняття. Та оли людина відчуває гнів або збудження, а також за умов холоду, ці м’язи активуються, піднімаючи волосини. В результаті на шкірі формуються маленькі горбки, відомі як гусяча шкіра.

Чому светр викликає неприємні відчуття?

Деякі светри, виготовлені з натуральної шерсті, можуть залишати на шкірі дискомфортні відчуття. Це пояснюється будовою шерстяних волокон, які подібні до людських волосин. Кожне волокно оточене шаром лусочок. Коли ці лусочки не прилягають щільно, а виступають у різні боки, вони можуть подразнювати шкіру. Виробники светрів зазвичай намагаються використовувати шерсть тварин, у яких лусочки щільно прилягають. Чим рівніша структура волокон шерсті, тим вищою є вартість светра, проте такі вироби не викликають неприємних відчуттів.