Як спілкуються тварини? Біокомунікація – зв’язок, спілкування між особинами тварин одного або різних видів шляхом передачі інформації за допомогою різних сигналів. Передача інформації здійснюється спеціальними органами – голосовий апарат, пахучі залози, форма тіла, поза, забарвлення, поведінка тощо. Прийом інформації здійснюється на сенсорному рівні органів нюху, смаку, слуху або спеціальними рецепторами.
Перебуваючи на невеликій відстані один від одного, представники тваринного світу часто обмінюються інформацією за допомогою жестів, міміки, зміни забарвлення тіла й інших знаків, які може помітити та зрозуміти тварина. Такі повідомлення несуть різний характер – від залякування противника до виявлення симпатії або попередження про небезпеку.
Ще як спілкуються тварини? Досить поширеним засобом спілкування є звуки. Тварини видають їх, щоб привернути увагу партнера, висловити свої емоції, залякати ворога, наприклад, гавкіт собаки, муркотіння кота, спів птахів.
Також тварини повідомляють інформацію і за допомогою тактильних сигналів. Наприклад, слони вітають один одного, стискаючись хоботами.
Ще одним засобом передавання інформації серед звірів є запах. Залишаючи мітки в різних місцях свого перебування, тварини позначають межі власних володінь або приваблюють партнера. Так роблять гризуни – вони мітять свої житла, щоб відігнати непроханих гостей.
Деякі тварини, особливо комахи, використовують феромони (біологічно активні речовини, продукти зовнішньої секреції, які виділяють тварини) для передачі повідомлень на велику відстань.
Деякі види, такі як електричні риби або павуки, використовують вібрації або електричні сигнали для комунікації. Також є вид жаб, що спілкуються між собою за допомогою ультразвуку.