Сніжинки.
Сніжинка — це одиничний кристал льоду або агрегація кристалів, що падає до поверхні Землі крізь атмосферу. Сніжинки – бувають однакові? Сніжинки утворюються з кристаликів снігу, сформованих внаслідок замерзання мікроскопічних крапель води у переохолодженій хмарі. Вони бувають різноманітних розмірів і форм. Складні форми — це лусочки, що рухаються через різні режими температури та вологості. Кожна окрема сніжинка майже унікальна за своєю структурою. Сніжинки – бувають, укладені у форму кульок, називають крупа. На вигляд вони білого кольору, незважаючи на те, що утворюються з чистого льоду.
Перші спроби.
Сніжинки утворюються в широкому спектрі складних форм, що призводить до народного вислову: «немає двох однакових». Перші спроби знайти ідентичні сніжинки, фотографуючи їх тисячі у мікроскоп розпочаті в 1885 Вілсоном Бентлі. Він знайшов широке розмаїття сніжинок, яке ми знаємо сьогодні. Вдалося це не одразу – аж два роки пішло на експерименти. Тендітні сніжинки Вілсон ловив на чорну оксамитову поверхню у такий спосіб, щоб крихкі промінці не ламалися і фото вийшло до того, як кришталева красуня розтане.
За все життя Вілсон Бентлі створив понад 5000 фотографій сніжинок. Він довів: не буває двох однакових сніжинок, кожна з них унікальна.
Як утворюються сніжинки?
Геометрія сніжинок, що так захопила Вілсона Бентлі, цікавила і вчених. З розвитком техніки сніжинки почали фотографувати під більш потужними мікроскопами, вивчати та робити нові відкриття.
Сніжинки народжуються у хмарах водяної пари, які вітер підіймає високо над землею. Там пара перетворюється на льодяні кристалики. Вони наростають навколо пилинок або крихітних часточок грунту, що підняті вітром. Кристалики в хмарі в постійному русі, їх переміщує вітер і вони набирають своєї форми.
Складні візерунки утворюються, коли на основних променях сніжинки наростають маленькі кристалики різних форм. Якщо вітер підніме хмару на найхолодніші поверхи атмосфери, там утворяться сніжинки у вигляді кристалів-стовпчиків. А пласкі шестикутні сніжинки формуються в нижчих і тепліших хмарах.
Падаючи на землю, кожна сніжинка змінює форму залежно від температури та напрямку вітру. Якщо холоднішає, вона обростає новими кристалами, якщо теплішає – то кристалики льоду злипаються, змінюючи візерунок. А перед відлигою під час польоту на землю докупи зліплюються одразу декілька сніжинок, і тоді ми кажемо, що сніг лапатий. З такого мокрого снігу добре ліпити снігову бабу та сніжки.
Чому сніжинки блищать?
На сонці сніжинки виблискують, ніби коштовне каміння. А інколи видно у цьому сяйві всі кольори веселки. Звідки у сніжинці веселка? Сніжинка – це кристал. А промінь сонця, потрапляючи у кристал, показує всі свої кольори: розкладається на райдужні смужки.