Розмноження рослин
Зазвичай рослина складається з кореня, стебла й листя. Корінь закріплюватися в ґрунті й поглинати звідти воду з розчиненими поживними речовинами. По стеблах ці речовини надходять до листя та квітів. Листя забезпечує дихання рослин, випаровування залишків вологи й бере участь у процесі фотосинтезу. Воно поглинає з атмосфери вуглекислий газ і під впливом сонячного світла виробляє дуже важливий для всього живого кисень.
Більшість рослин мають квітки, які розвиваються з бруньок. У них містяться тичинки й плідники, необхідні для розмноження. Їх запах привертає увагу комах, які приносять пилок на плідник. Унаслідок цього з’являється спочатку зав’язь, а потім і плоди з насінням усередині.
Рослини не можуть пересуватися. Вони отримують необхідні їм поживні речовини з ґрунту. Рослинам необхідна вода, повітря і сонячне світло. Саме за допомогою сонячного світла рослини виробляють солодку речовину – глюкозу, що є для них їжею. Серед рослин розрізняють трав’янисті рослини, кущі, дерева.
Вивченням рослин займається наука ботаніка.
Усі рослини починають розвиватися з насіння
Потрапляючи у вологий ґрунт, насіння випускає паросток і корінець. Паросток завжди тягнеться до сонця, а коріння – у глиб землі.
Рослини мають різні форми і розмір. Одні рослини живуть понад тисячу років, а інші – кілька днів. Але всі рослини мають однакові частини: коріння, стебло, листя, квіти, насіння. Рослинам, а особливо квіткам, притаманні різноманітні запахи.
Різновиди розмноження:
- Вегетативне розмноження — це розмноження рослин частинами талома, органами або частинами органів рослини, зачатками дочірніх особин (бруньками), здатними розвиватися в самостійну рослину. Цей спосіб є біологічним явищем, пристосуванням, властивим самим рослинам. Вегетативне розмноження здійснюється завдяки здатності рослин до регенерації, тобто властивості відновлювати з частини тіла цілий організм, подібний до материнського. Кожна відокремлена частина, як правило, утворює нові органи (на пагоні корені, на корені пагони).
- Нестатеве розмноження рослин здійснюється спеціалізованими зачатками, що утворюються організмом, — зооспорами або спорами. Спорами розмножується більшість нижчих рослин (водорості, гриби) і майже всі вищі, крім насінних. Найчастіше спора — це одна, рідше дві мікроскопічні клітини, які при відокремленні від материнської рослини здатні проростати в нову особину. Оболонка спори має нерівномірне потовщення, і спора проростає крізь тонкі місця в оболонці. Цитоплазма спор багата на поживні речовини. В ній є ядро, мітохондрії, пластиди або пропластиди. Спори бувають двох типів: зооспори і нерухливі спори (апланоспори).
- Статевим розмноження рослин називають такий тип розмноження, при якому нові особини утворюються внаслідок статевого процесу, суть якого полягає у взаємній асиміляції (злитті) двох фізіологічне неоднорідних клітин. Через це утворюється нова клітина — зигота. При цьому зливаються вміст цитоплазми і ядра клітин, а хромосоми об’єднуються в ядрі зиготи, і тому її ядро має кількість (набір) хромосом вдвоє більшу, ніж в ядрах клітин, що зливаються. Кожна хромосома в ядрі зиготи зберігає свою індивідуальність.