Погода нашої планети
Погода нашої планети — стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості в конкретний час або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць).
Погода дуже часто змінюється. Вона буває теплою, холодною, дощовою, вітряною… Відбувається це тому, що сонячні промені зігрівають планету нерівномірно. В одних місцях небо часто буває похмурим, в інших – майже завжди ясно й сонячно. Проте справа не тільки в сонячному світлі. Погода – це стан атмосфери. Це означає, що всю погоду на планеті роблять циклони й антициклони.
Земля обертається навколо своєї осі, а її атмосфера трохи відстає від цього обертання. Тому в атмосфері виникають гігантські вихори, котрі визначають погоду над цілими континентами – циклони й антициклони. Усередині циклону тиск нижчий за звичайний, тому вітер дме в бік його центру, засмоктуючи вологе повітря й водяну пару від океанів, що лежать поблизу. Циклони приносять із собою погану погоду: зливи, грози, шторми.
Циклон обертається проти годинникової стрілки в Північній півкулі та за годинниковою стрілкою в Південній, а антициклон – навпаки.
Усередині антициклону вітер дме від центру до країв. Тому антициклони приносять спекотну, суху погоду влітку, а взимку – відлигу з туманами.
Циклони й антициклони переміщуються повільно, їхня швидкість не перевищує 30 км/год. А ще вони полюбляють довго залишатися на одному місці – тоді в нас тижнями йдуть дощі або, навпаки, стоїть сонячна погода.
Метеорологи
Метеорологи – це фахівці, які вивчають погоду. Вони працюють на метеорологічних станціях із комплексом пристроїв і приладів, які вимірюють атмосферний тиск, силу та напрям вітру, температуру, хмарність, кількість опадів у вигляді снігу, дощу, граду. А потім на підставі отриманих даних метеорологи складають спеціальні погодні карти і прогноз погоди. Сучасним метеорологам дуже допомагають у роботі штучні супутники Землі. Зроблені ними фотознімки повітряних мас дозволяють передбачати дощі й бурі.
Повітря неможливо побачити, зате можна відчути його рух- вітер. Від поверхні землі тепле, нагріте протягом дня повітря піднімається потоком угору, а холодне, яке охололо у верхній частині тропосфери, опускається вниз. Через постійне переміщення таких потоків повітря і з’являється вітер.
Смерч, який ще називають торнадо – це теж вітер. Тільки він у багато разів сильніший за звичайний. Смерч – це потік повітря заввишки до 1,5 км, закручений у величезний вир, який обертається і затягує в себе все, що трапиться на шляху.
Ураган – це вітер величезної руйнівної сили, що рухається зі швидкістю до 35 м/с. Він не закручується у вир, як смерч, а просто проходить кілька тисяч кілометрів, змітаючи все на своєму шляху.
Туман
Туман – це хмара, тільки не в небі, а біля поверхні землі. Зазвичай туман утворюється вночі й рано-вранці в низинах і над водоймами. Земля вночі поступово холоне, і нижчі шари повітря теж стають холоднішими. Прі зіткненні прохолодного повітря з теплим і утворюється туман.
Льодовик або лідниця — багаторічне природне накопичення льоду на земній поверхні. Утворюється з твердих атмосферних опадів у тих районах, де протягом року таких опадів випадає більше, ніж тане та випаровується. Високо в горах сніг не встигає танути, нагромаджується й перетворюється на лід.
Атмосфера нашої планети Землі
Атмосфера нашої планети Землі схожа на гігантський акумулятор, в якому постійно накопичується електрика. Частково вона виникає через тертя шарів повітря й величезної кількості крихітних часточок пилу. Частково винним є випромінювання Сонця, яке перетворює нейтральні атоми атмосфери на заряджені іони. Ця електрика постійно циркулює від поверхні Землі до верхніх шарів атмосфери й назад. Теплої пори року багато атмосферної електрики збирають грозові хмари. Коли її нагромаджується забагато, то між хмарою та поверхнею Землі починають пробігати розряди – блискавки. Блискавка намагається долетіти до Землі якомога найшвидше, шукаючи найвищий предмет. Через це під час дощу не можна ховатися під деревом.
Коли електричний розряд – блискавка – летить до Землі, за долю секунди він так нагріває повітря на своєму шляху, що виникає щось схоже на вибух. Грім – усього лише звук цього вибуху. Швидкість світла значно більша за швидкість звуку, тому ми завжди спочатку бачимо спалах блискавки, а потім чуємо гуркіт грому.
Щоб виміряти відстань до місця, де вирує гроза й спалахують блискавки, візьміть годинник і полічіть, скільки секунд минуло від моменту, коли ви побачили блискавку, до тієї миті, як прогуркотів грім. Тепер поділіть кількість секунд на три, адже звук грому витрачає 3 сек на те, щоб подолати 1 км.
Веселка
Веселка, також райдуга — атмосферне оптичне явище, що являє собою одну, дві чи декілька спектральних дуг (або кіл, якщо дивитися з повітря), що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Сонячне світло, яке нам здається білим, насправді складається з безлічі різних кольорів. Згадайте, як переливаються мильні бульбашки чи як відблиск веселки з’являється на стіні, коли світло падає на краєчок дзеркала. Предмет, який може розкласти промінь світла на складові частини, називають призмою, а кольорові лінії, що утворюються при цьому – спектром. Коли йде дощ, то маленькі крапельки води виступають у ролі призми, і в небі виникає веселка.