Печери – це пустоти в земній корі й товщі льодовиків, які мають один чи кілька виходів на поверхню.
Вивчення печер
Протяжність печер може коливатися від кількох метрів до кількох тисяч кілометрів. Існує три основні причини появи печер: землетруси, виверження вулканів і довготривалий вплив води.
Наукове вивчення печер і навколишнього середовища називається спелеологією.
Час від часу внаслідок підземних поштовхів у земній корі утворюються величезні розломи. Їх називають тектонічними печерами. Також є вулканічні печери, інша назва – лавові. Під час виверження розпечена лава виривається назовні та стікає по схилу вулкана, заглиблюються у земну кору. Просуваючись щодалі, лавовий потік поступово остигає і формує звід та стіни печери.
Під дією води
Більшість печер утворена під дією води. Найпоширеніші серед них – карстові – виникають шляхом розчинення гірських порід підземними водами. На узбережжі морів і океанів утворюються ерозійні печери. Ударяючись об скелі, хвилі поступово руйнують їх, унаслідок чого з’являються поглиблення. А в льодовиках тала вода просочується їхніми тріщинками та створює льодовикові печери.
У багатьох печерах утворилися дивовижні по красі підземні озера.
Первісні люди використовували печери по всьому світу в якості житла.
Ще частіше селилися в печерах тварини. Багато тварин загинуло у печерах-пастки, що починаються з стрімких колодязів.
У більшості печер повітря придатний для дихання внаслідок природної циркуляції, хоча зустрічаються печери, в яких можна перебувати тільки в протигазах. Наприклад, повітря можуть отруїти поклади гуано. Однак у переважній більшості природних печер повітрообмін з поверхнею досить інтенсивний.
Троглобіти
— це тип тварин, які живуть тільки в печерних екосистемах, вони часто мають деякі унікальні характеристики, такі як втрата забарвлення пігменту та відсутність зір або очі, які розвивалися з-за крайньої темряви.
Знамениті печери
Найдовша печера у світі – Мамонтова печера (США). Її вік – 10 млн років.
Загальна довжина – 587 км. Вона містить у собі 225 проходів і понад 20 глибоких шахт. По одному з її прорізів протікає річка, ширина якої в деяких місцях досягає 60 метрів.
Вапнякова печера Нам Лод — це одна з найбільш древніх печер в Таїланді. Великою популярністю вона користується у археологів. Тут був знайдений людський скелет, якому понад 20000 років. Відвідувачі печери зможуть побачити житло первісних людей.
Крижана Кунгур печера, вже сотні років існує на Пермської землі. Її великі розміри вмістили у собі сотню найкрасивіших гротів, 36 дзеркальних озер, в цьому числі знаходиться найбільше озеро, розміри якого досягають 200 квадратних метрів. Неземна краса цієї печери зробила її однієї з найбільш рідкісних у світі. Є версія про те, що тягнеться ця печера аж до Каспійського моря.
В категорію найбільш стародавні печери по праву входить і чудова і неповторна мексиканська Сак-Актун. Розглянути її краси не дозволяє вода, так як більша частина її ходів і галерей затоплена підземними водами. Але ця обставина робить її і дивовижною і однією з найкрасивіших печер світу, так як у світлі ліхтарів на склепіннях грають усіма барвами веселки відображені від водної поверхні відблиски.
Печера Лубанг Насіб Багус в Малайзії – це дивовижне геологічне утворення на острові Калімантан. В перекладі з індонезійської мови називається вона «печера удачі». Унікальність її в тому, що в ній знаходиться найбільший грот. В її гроті, з загальним обсягом 163 тисяч кубометрів, здатне розміститися до 50 найбільших літаків. Так що, по праву це найбільша печера.
Багато археологічних скарбів і стародавніх картин були виявлені в печерах по всьому світу.
Сталактити та Сталагміти
Сталактити в печерах створюються шляхом безперервного крапання багатої мінеральними водами води, яка поступово осідає на стелі, коли мінеральні відкладення тверднуть.
Сталагміти ж створюються по мірі того, як крапельки води, багаті мінералами, падають на підлогу печери, залишаючи мінеральні відкладення, які зростають і стають стовбуровибдними утвореннями.
Сталактити і сталагміти можуть, в кінцевому рахунку, з’єднуватися від підлоги до стелі, проте вони ростуть дуже повільно, приблизно на дюйм кожні 100 років.
Печери — воістину дивовижні місця планети, де поставили свої тунелі і величні склепінчасті гроти, незвичайні і таємничі геологічні об’єкти. Вони різні за освітою і формі, але, безумовно, всі вони дуже красиві печери світу, приваблюють не тільки вчених, але й туристів.