Як зробити так, щоб дитина виросла не тільки вихованою, доброю і розумною, а й впевненою у собі? Багато хто вважає, що достатньо просто підтримувати її у всьому: хвалити, підбадьорювати, допомагати уникати труднощів. Але це не працює. Упевненість — це не те, що можна подарувати словами. Впевнена дитина: 2 стратегії, які змінять все – це те, що формується через досвід.
Кожен із нас бачив дітей, які бояться висловлювати думку, які здаються при перших труднощах, які постійно чекають схвалення ззовні. Це не випадковість, а результат виховання. Як уникнути цього і виховати дитину так, щоб вона не боялася діяти, помилятися і брати відповідальність за своє життя? Ось дві ключові стратегії.
Впевнена дитина: стратегія №1 – Дозволити дитині помилятися і не боятися цього
Чому страх помилок руйнує впевненість
Згадайте, коли ви востаннє відчували невпевненість. Можливо, на роботі, коли сумнівалися у своєму рішенні? Або коли боялися висловитися на зустрічі? Діти відчувають це ще гостріше. Якщо їх привчили, що помилятися — це соромно, вони воліють взагалі не ризикувати.
Багато батьків навіть не помічають, як самі формують цей страх. Наприклад, коли малюк намагається щось зробити, а йому кажуть:
- «Дай, я зроблю сама, бо ти знову все зіпсуєш»
- «Що ж ти такий незграбний?»
- «Я ж тобі казав! Ось бачиш, треба було слухатися»
Що в цей момент відбувається в голові дитини? Вона думає: “Краще я не буду нічого пробувати, бо зроблю не так і мене засудять”. І все – бажання проявляти ініціативу зникає.
Що з цим робити?
✅ Показувати, що помилки – це нормально
Якщо у вас щось не вийшло, не приховуйте цього. Навпаки, скажіть уголос:
- «Ой, здається, я щось не так зробив. Ну нічого, зараз виправлю!»
- «Я теж колись не вмів цього робити, а потім навчився»
Коли дитина бачить, що навіть дорослі не ідеальні, вона перестає боятися своїх промахів.
✅ Дозволяти виправляти свої помилки
Припустимо, малюк розлив сік. Можна одразу почати сварити, а можна сказати:
- «Не страшно, давай разом приберемо»
Це вчить, що будь-яка проблема вирішується, а не робить з неї трагедію.
✅ Не випереджати події
Якщо дитина намагається щось зробити, не поспішайте допомагати. Дайте час! Навіть якщо процес здається довгим і незграбним.
📌 Приклад: Дитина намагається зав’язати шнурки. Якщо ви одразу скажете «Давай я швидко зроблю», вона не навчиться це робити самостійно. Краще спокійно зачекати і підбадьорити: «В тебе виходить все краще!»
У результаті дитина перестає боятися пробувати нове. Вона знає: якщо щось піде не так, це не кінець світу, а просто частина шляху.
Впевнена дитина: стратегія №2 – Хвалити розумно, а не бездумно
Чому надмірна похвала шкодить
Багато батьків вважають, що чим більше вони хвалять дитину, тим більшою буде її впевненість у собі. Але якщо хвалити за все підряд, то це перестає працювати.
🔹 Якщо дитина намалювала каракулі, а їй кажуть «Це шедевр!», вона розуміє, що це не зовсім правда.
🔹 Якщо вона два рази стрибнула на скакалці, а їй кажуть «Ти чемпіон!», це звучить перебільшено.
📌 Що відбувається далі?
Якщо хвалять просто так, без реальної причини, дитина звикає до постійного схвалення. Але потім, у дорослому житті, коли її не хвалять на кожному кроці, вона відчуває розгубленість. Їй складно зрозуміти, наскільки добре вона щось робить, і з’являється невпевненість у своїх силах.
Як хвалити правильно?
✅ Хвалити не результат, а зусилля
Замість «Ти такий розумний!» краще сказати:
🔹 «Мені подобається, як ти терпляче розв’язував цю задачу»
🔹 «Я бачив, як ти намагався, і це справді круто!»
Так дитина розуміє, що важливо не просто бути талановитим, а працювати над собою.
✅ Бути конкретним
Замість «Ти молодець!» краще сказати:
🔹 «Ти так акуратно розфарбував цей малюнок, кольори дуже гарно поєднуються»
🔹 «Я бачу, що ти ставишся до цього відповідально»
✅ Запитувати думку самої дитини
Замість автоматичного «Клас!» можна запитати:
🔹 «Як ти сам оцінюєш свою роботу?»
🔹 «Що тобі подобається в цьому малюнку?»
Це допомагає дитині розвивати власну оцінку, а не чекати схвалення ззовні.
Впевненість у собі — це не те, що можна просто «вдихнути» в дитину словами підтримки. Це результат досвіду.
- Якщо дитина знає, що помилки – це не страшно, вона не боїться пробувати нове.
- Якщо вона отримує чесну, конкретну похвалу, то розуміє, що її зусилля мають значення.
- Якщо її не оберігають від труднощів, вона навчається справлятися з ними сама.
І тоді вона виростає не тим, хто чекає схвалення від інших, а тим, хто знає свою цінність. А це і є справжня впевненість.
Читайте також: