Вітаємо вас у світі символів свободи, демократії та справедливості! Статуя 🗽 — це не лише національний пам’ятник США. Ще Статуя острова Ліберті: Символ Свободи та Демократії та Справедливості у Світі. Розташована в Нью-Йорку на острові Ліберті. Вона втілює ідеали незалежності та демократії, привертаючи увагу мільйонів туристів щороку.
Ім’я її дане острову, на якому вона стоїть. Навколо неї багато суперечок і таємниць.
Статуя Свободи розташована у Верхній Нью-Йоркській бухті на острові Ліберті (раніше відомому як Бедлоус). Корінними жителями цього острова були індіанці, які називали його Міннісаіс. Острів знаходиться на місці злиття річки Гудзон і заливу Аппер-Нью-Йорк-Бей та займає площу чотирьох гектарів.
У 1758 році територія острова була передана під управління влади Нью-Йорка. Через 12 років перейшла під юрисдикцію федерального уряду Сполучених Штатів Америки. Перші переселенці з континенту називали його Великим Устричним.
До 1841 року острів був оточений фортифікаційними спорудами у формі 11-кутної зірки. Острів здобув світову популярність через встановлену на ньому Статую Свободи. У 1956 році отримав свою сучасну назву – острів Свободи. Через десять років він був внесений до Національного реєстру історичних місць США.
Дістатися до цього національного символу американської демократії можна з причалу Беттері Парку на Манхеттені. Екскурсійні тури включають відвідування двох островів – Ліберті та сусіднього острова Елліс. На ціх островах розташовані Музей Свободи та Національний музей імміграції.
Величезний неокласичний монумент
Статуя острова Ліберті, як Символ Свободи та Демократії – є величезним неокласичним монументом. Він зображує жінку, яка тримає в лівій руці табличку з датою: 4 липня 1776 року – день підписання Декларації незалежності США від Великобританії, а в піднятій над головою правій руці – палаючий смолоскип. Голову статуї вінчає корона, а в ногах лежать розірвані кайдани, що символізують звільнення Америки та всього світу від тиранії.
Всередині Статуї Свободи розташовані два оглядові майданчики. Перший знаходиться біля основи монумента на рівні 16-поверхового будинку, куди можна піднятися на ліфті. Найкращий панорамний вид відкривається з другого майданчика, розташованого в короні на висоті 93 метри. Щоб потрапити туди, необхідно піднятися на ліфті, а потім ще 144 сходинки.
У п’єдесталі, який має форму 5-кутної зірки, розміщений музей, присвячений історії створення монумента. Висота Статуї Свободи становить близько 92 метри. Вона виготовлена переважно з міді – металу, стійкого до корозії від солоного повітря. Несучі конструкції виготовлені з гнучких залізних пілонів, що забезпечують статуї стійкість та опір сильним вітрам. Вага каркаса становить 125 тонн, вага зовнішнього облицювання – 31 тонна, а вага бетонної основи – близько 25,5 тисяч тонн. П’єдестал виготовлений з граніту.
Історія Статуї Свободи
Острови Ліберті та Елліс мають спільну історію. Колись острів Елліс виконував роль основного пункту прибуття емігрантів, тоді як на острові Ліберті була встановлена статуя, що слугувала символом привітання для тих, хто прибував на Елліс.
Згідно з однією з версій, прообразом Статуї Свободи стала давньогрецька богиня Геката, що асоціюється з місячним сяйвом, мороком і чародійством. Інша версія вказує на давньоєгипетську богиню Ісіду, яка уособлює жіночність та материнство. Проте, за зовнішніми ознаками, статуя більше нагадує Гекату, як за будовою тіла, так і за одягом. Існує також третя версія, згідно з якою прообразом Статуї Свободи є Колос Родоський — давньогрецький монумент, присвячений богу Геліосу. Хоча сама скульптура була втрачена, відомо, що голову божества вінчала гостроконечна корона, а тіло було вкрите металевими листами, що нагадували тканину.
Хто побудував Статую Свободи
Ідея створення цього монументу належить не американцям, а французам. Засновник антирабовласницького товариства у Франції, Едуард де Лабуле, вирішив зробити великий подарунок. Він хотів зміцнити відносини між Францією та США. Під час офіційного обіду де Лабуле озвучив свою ідею в присутності скульптора Фредеріка Бартольді. Скульптор одразу зрозумів, що проект принесе йому всесвітню славу, і вирішив взятися за його реалізацію. Проте спочатку він особисто відвідав Нью-Йорк у пошуках відповідного місця для майбутньої статуї.
Швидко знайшовши острів, Бартольді вирішив, що краще місця не знайти. Після вирішення організаційних питань, скульптор повернувся до Франції, де почав обдумувати образ статуї. Де Лабуле додав символізму, вирішивши приурочити дарунок до дня скасування рабства в Америці.
Робота виявилася надзвичайно складною. До сторіччя незалежності був готовий лише смолоскип, який був продемонстрований на виставці, присвяченій цій даті. Подальший процес просувався ще повільніше.
Внутрішня конструкція статуї здавалася ненадійною, оскільки вона була занадто масивною, і проект майже зазнав невдачі. Однак ситуацію врятував Гюстав Ейфель, який розробив каркас з посиленими кріпленнями, стержнями та поперечними перекладинами. Завдяки цьому фігура набула гнучкості: при сильному вітрі вона могла похитуватися, але не падала.
Статуя Свободи будувалася на пожертвування французів. Проте американська сторона, представлена новим губернатором Нью-Йорка Гровером Клівлендом, відмовилася від фінансової участі. Це викликало обурення серед французів, які вимагали залишити статую у Франції. Проте в ситуацію втрутився Джозеф Пулітцер. Він організував збір коштів і швидко зібрав необхідні 50 000 доларів для завершення проекту.
Історія побудови Статуї Свободи
Процес створення та реалізації проекту Статуї Свободи тривав майже десять років. До 1885 року статуя була завершена, після чого її розібрали на 350 фрагментів для транспортування до американського острова, де її необхідно було знову зібрати. Цей етап зайняв ще чотири місяці. Паралельно проводилася підготовка фундаменту та постаменту.
Монтаж Статуї Свободи завершився на початку осені 1886 року, а урочисте відкриття відбулося 28 жовтня того ж року. Статуя залишається головним символом Америки та найвищою скульптурою країни.
З якої символіки складаєтся Статуя острова Ліберті це – Символ Свободи та Демократії
Символіка:
- Смолоскип
Смолоскип, що знаходиться в правій руці статуї, символізує освітлення шляху до свободи. Протягом майже року вогонь у ньому горів живим, а в 1886 році факел покрили 24-каратним золотом, що відбиває сонячні промені. - Книга
Цей об’єкт насправді є законотворчою скрижалею, що символізує декларацію про створення незалежних Сполучених Штатів Америки. - Корона
Корона статуї Свободи викликає численні суперечки. Вона може бути натяком на божественне начало або німб. За однією з версій, сім променів корони символізують сім континентів Землі, тоді як за іншою – сім морів світу. Безперечно, зовнішній вигляд статуї Свободи нагадує римську богиню свободи Лібертас, голову якої на багатьох зображеннях прикрашає корона з сімома променями. - Пальці та ноги
У підніжжя статуї лежать розірвані кайдани, розбитий глечик та наконечник сокири. Це символізує кінець епохи тиранії. Особливу увагу привертають «грецькі ступні» скульптури (другий палець довший за великий), що натякає на божественне походження статуї. Фігура виглядає так, ніби готова до руху – її права нога стоїть на носочку, наче в процесі ходьби.
Цікаві факти про Статую Свободи
- Вартість статуї
Цей грандіозний скульптурний проект обійшовся Франції в 10 мільйонів доларів. - Юрисдикція статуї
Статуя Свободи належить до штату Нью-Йорк.
Острів, на якому розташована статуя, належить місту Нью-Йорк, проте територіально він відноситься до штату Нью-Джерсі, оскільки кордон між штатами проходить через річку Гудзон, розділяючи Ліберті та Манхеттен.
Щодо кольору статуї, то вона має зелений відтінок, однак таким він не був завжди.
Протягом перших кількох років існування пам’ятник мав золотисто-рожевий колір. З часом мідь, з якої він виготовлений, покрилася патиною, що призвело до зміни кольору статуї на зелений.
Відомо, що у скульптора Фредеріка Бартольді була натурниця, проте її ім’я залишилося невідомим.
Однак у фігурі та обличчі статуї можна чітко виявити риси матері скульптора, на яку він був дуже схожий. Тому існує версія, що натурниці не було, і Бартольді створив статую Свободи, спираючись на власний образ, але в жіночій іпостасі.