Інстинкт самозбереження – це вроджена форма поведінки живих істот при небезпеці, а також дії, які виконуються, щоб врятуватися. Інстинкт самозбереження: чи існує він?
Єдиної концепції інстинкту самозбереження в науці не існує. Загалом це спектр біологічних процесів, які допомагають швидко реагувати в небезпечній для життя ситуації, та приймати рішення.
Виходить, інстинкт самозбереження допомагає вижити, зберегти популяцію виду. Для того, щоб інстинкт спрацював треба відчувати страх і біль. Таким чином, інстинкт самозбереження допомагає накопичити ресурси, які необхідні для виживання.
Чи є у тварин інстинкт самозбереження?
У тварин інстинкт самозбереження проявляється не лише у випадку виникнення прямої загрози. Прикладом є перелітні птахи. З настанням холодів вони летять в теплі краї, бо листя, ягоди опадають, комахи ховаються, водойма замерзають. Міграція допомагає перелітним птахам вижити.
Такі тварини, як ведмідь чи їжак, з настанням холодів впадають в сплячку. Так вони переживають зиму.
Ще один приклад інстинкту самозбереження – риби зариваються і мул при замерзанні водойми. Така маніпуляція захищає риб від переохолодження.
Найяскравіше інстинкт самозбереження проявляється як реакція на ворога. При серйозній небезпеці кобра розкриває свій капюшон, заєць тікає, риба клоун ховається.
Чи є у людини інстинкт самозбереження?
Боятися – природньо для людини, але на відміну від тварин, інстинкти людям не властиві. Тому і реакція на одну і ту ж ситуацію може бути різною. Це залежить від досвіду, психологічного та фізичного стану та інших факторів.
Коли людина смикає руку від вогню, це не інстинкт, а безумовна реакція на біль.
У людини є інтелект, який допомагає виживати.
Всі дії людини можна пояснити складною будовою мозку, а також тим, що людина – це соціальна істота. Вона не тільки накопичує власний досвід, а й враховує досвід інших людей.
Вчинки людини більшою мірою визначаються мозком, але не слід недооціювати емоційну систему. Саме емоційна система керує такою поведінкою людини, як розмноження, турбота про потомство, пошук їжі, самозбереження та виживання виду.
Емоційна система управління — більш давня. І в ситуації загрози життю вона бере керування на себе, відключаючи «непотрібне» мислення і деякі фізіологічні функції.
Прояв цієї поведінки у тварин називаємо інстинкти. Люди — автоматизми.
У цьому емоційні чи біохімічні хвилі не усвідомлюються і керують нашою поведінкою автоматично. Тому не можемо поясними чому закохалися, чому так безумовно любимо своїх дітей. В момент загрози життю спостерігається різна рекція: один б’ється, інший біжить, а третього паралізує. І всі ці три стратегії є самозбереженням всього виду.
Усі ці механізми, будь то у тварин чи людях, є життєво необхідними для збереження виду, і різноманіття реакцій на загрозу лише підкреслює багатогранність інстинкту самозбереження в еволюційному контексті.
Анекдот дня від сайту funster.top:
– Чому ти так швидко побіг від ведмедя до лісу?
– Це був інстинкт самозбереження!
– А я думав, ти просто попрацював!
– Ну, ти ж сказав, що ведмідь зачепив тебе.